Порошкове фарбування часто є кінцевим етапом виробництва різноманітності речей: від металоконструкцій до елементів декору. І хоч, загалом, фарбування – незначна частка в загальній собівартості виробу, саме її висока якість в результаті впливає кінцевий зовнішній вигляд та бажання або небажання купувати певну продукцію.
Поняття якості фарбування умовно розподіляється на естетичну та функціональну складові. Що це означає? Порошкове покриття – це завжди про красу і захист виробу. В ідеалі, і те, і інше має бути бездоганним.
Естетична складова – суб’єктивний показник. Вона залежить від смаків клієнтів та фантазії дизайнерів. А з порошковими фарбами можна отримати покриття будь-якого кольору та текстури, з різною мірою глянцю чи матовості. Зовнішній вигляд фарби залежить від якості пігментів, смол, наповнювачів та добавок, які неодмінно є у складі порошку.
Функціональна складова – це про захисні функції, довговічність, стійкість до хімічних та механічних впливів покриття. Ці показники залежать від адгезії – міцності зв’язку покриття та поверхні. Своєю чергою адгезія буде хорошою тільки за умови якісної підготовки виробу та нормальної здатності фарби рівномірно плавитися.
Найкраще, коли пофарбований виріб має ідеальні обидві характеристики. Однак, залежно від потреб клієнта, чимось можна і пожертвувати, щоб виробництво було економічно вигідним.
Контролювати процес нанесення порошку та якість кінцевого покриття потрібно, для того, щоб була можливість гарантувати чітке дотримання технічних вимог фарбування та забезпечення всіх необхідних властивостей. Якщо вчасно виявити відхилення та оперативно їх виправити, виробництво може мінімізувати можливі втрати.
Якість фарбування – один із важливих факторів конкурентоздатності виробництва. Фінішне покриття повинне відповідати вимогам потенційних клієнтів, щоб виріб був затребуваним. І перше, що має зробити виробник – ретельно вивчити свого клієнта, зрозуміти його потреби та його вимоги до покриття.
Визначення якості порошкового покриття завжди доволі суб’єктивне. Те, що може приймати клієнт одного виробника, нізащо не влаштує клієнта іншого. Від цього виробництву і варто формувати власні критерії якості порошкового покриття.
Для того, щоб покриття деталей було економічно вигідним, потрібно щодня записувати конкретні показники для глянцю і кольору, описувати дефекти, які можуть бути прийнятними, твердість та ін. – все що впливає на кінцевий зовнішній вигляд.
І відповідно до того, що вимагає клієнт від виробу, варто оптимізувати виробництво. Приміром, якщо покупець може з легкістю прийняти покриття з невеликими погрішностями, економічно невигідним буде намагатися його зробити ідеальним. Адже коли якість перевершує вимоги клієнта, вартість виробу збільшується, а прибуток виробника знижується. Однак потрібно бути обережним, адже якщо якість буде нижчою за очікування клієнта, виріб може виявитися нікому не потрібним. І тоді виробництво зазнає серйозних збитків.
Саме тому потрібно проводити щодня аналітику, записувати всі показники та точно розуміти потреби клієнта. Тоді й покупець залишиться задоволеним, і виробник матиме хороші прибутки.
Виробництво, яке користується порошковою фарбою, повинне контролювати матеріал, процес нанесення та готове покриття.
Отримавши партію порошку, потрібно перевірити:
Від гранулометричного розподілу часток порошку залежить ефективність нанесення матеріалу, гладкість кінцевого покриття та ефективність розподілу в циклоні.
Цей показник особливо важливий, коли наноситься тонкий шар покриття.
Для контролю цього показника застосовується лазерний дифракційний або ситовий аналіз. Перший більш точний та швидкий, проводиться автоматично. Працює завдяки аналізу дифракційного розсіяння лазерного променя. Цей варіант підходить для великих часток, понад 70-80 мкм. Другий повільніший та залежить від людини. Відбувається шляхом вимірювання непросіяного порошку. Підходить для часток понад 80 і 125 мкм.
Від щільності залежить витрата порошкової фарби. Автоматичним газовим пікнометром або ж рідинним пікнометром визначається реальна щільність порошкового матеріалу.
Цей показник впливає на властивість порошку поєднуватись з повітрям та утворювати рухому суміш, та добре заряджатися, щоб повністю осідати на поверхні виробу.
Вимірюють цей показник в спеціальних установках Sames.
Оптимальне значення псевдорозрідження – 130-170 одиниць.
На кінцевий результат також впливає якість полімеризації. Не можна ні перетримати, ні витягати раніше виріб. Перед нанесенням порошку обов’язково потрібно перевірити всі показники.
Коли стандартна якість порошкового фарбування вас не влаштовує, варто йти до ідеальної якості. Що можна зробити:
Якість попередньої підготовки, адгезія, ступінь затвердження, товщина плівки – показники, які контролюються та регулюються. Тому експериментуйте та відстежуйте результати, звертайтеся за допомогою до фахівців.
Таким чином ви постійно покращуватимете якість своєї продукції та залишатиметесь конкурентоспроможними на ринку.