термография печи полимеризации


Часто на виробництвах навіть не задумуються, як дрібнички можуть впливати на якість виготовленого покриття, та й взагалі забувають про  безпеку працівників. Робітники забувають, що насправді працюють з машинами, які подекуди здатні вийти з ладу, незалежно від їхнього виробника. Вони часто забувають про те, що кожен виріб, в тому числі й обладнання в постійній експлуатації, має свої чіткі терміни та умови роботи. Якщо не дотримуватись і мучити їх більше, ніж потрібно, – можна створити собі ж самим небезпечні умови праці. 

Тому для кожного етапу нанесення порошкової фарби, для кожного елементу цієї великої системи, існує список задач, які вони мають виконувати, а також існують і обов‘язки працівників підприємств щодо контролю та регулювання їхньої роботи. Адже, якою б автоматизованою не була б лінія порошкового фарбування, все одно має бути той хто її увімкне та вимкне. В цьому випадку, це ще той хто спостерігатиме за належною роботою, за всіма процесами, дехто для виконання ручних робіт, де не впорається система, а також обов‘язково ті, хто регулярно здійснюватиме перевірку ефективності виконання роботи та зможе вказати на згубні причини й методи їх усунення. 

Роль печі полімеризації в аспекті поганої адгезії

Один з важливих факторів на виробництві порошкової фарби, які неодмінно треба контролювати, – це справність печі полімеризації. А саме йдеться про здійснення термографії та її важливість для створення якісно покриття. 

За правилами, термографію печі полімеризації потрібно виконувати не рідше, аніж раз на 6 місяців. Здавалося б процес перевірки не потребує виконання складних рухів, але чомусь всі частенько нехтують ним, допоки на власному досвіді не наб‘ють шишки та не зрозуміють свої помилки. Хоча вже буде пізно, матеріал зіпсовано, клієнти незадоволені, а репутація вже давно нижче плінтуса. Аби такого не сталося – рекомендуємо звернути увагу таки на термографію, не як на бажаний, а на обов‘язковий до виконання процес. 

Термографія як спосіб розв’язання проблем чи запобігання їм?

Термографія полімерної печі – це перевірка правильного розподілення підвищення температури та швидкості досягнення нею необхідних показників. Часто клієнти звертаються з проблемами неякісного покриття та поганої адгезії. Звісно ж перше, на що звертають увагу – це якість пасивації та підготовки поверхні до фарбування, заземлення виробів, якість подачі порошку. А що як температурні режими в печі полімеризації зовсім не відповідають стандартам? Здавалось би, що температура орієнтовно коливається від 170-200 градусів. Але саме ці коливання можуть спричинити незадовільний температурний режим, в умовах якого фарба місцями недозастигатиме. 

Для того аби уникнути таких небажаних наслідків необхідна регулярна експертиза повітряних потоків та температури в печі, яка проводиться таким чином: 

  • виконуються та фіксуються чіткі вимірювання температури під час усіх етапів нагрівання повітря в печі, а також в різних ділянках (достатньо чотирьох вимірів, далі детальніше яких саме…);
  • досліджується різниця коливання та встановлюються допустимі межі;
  • визначається, наскільки певні температурні режими можуть бути задовільними для різних типів фарби.

З чого розпочати?

Вимір №1 

Вимірюється температура під час завантаження виробу в піч на місці його входу. Температура має здійматись за 10 хв до 200°С та лишатись стабільною. Можливі відхилення, оскільки деякі печі можуть нагріватись до 190 градусів, але ні в якому разі перепад температури в одній площині не повинен коливатись більше ніж на 15 градусів за ті 10 хвилин перебування. Тобто, наприклад температура на вході в камеру 172°С, а через кілька хвилин стала 189°С. Це буде незадовільним показником, оскільки перепад перевищує 15°С. Таким чином і виходить, що загальна температура не досягає навіть 180°С, не кажучи вже про необхідні 200°С.

Вимір №2

Вимірюється температура справа від входу в піч над виробами, товщина яких близько 1 мм в тому ж стабільному режимі полімеризації 200°С/10 хв. Варто сказати, що даний показник не є ідеалом, а лише стандарт, хоча й для деяких типів фарби піч розжарюють лише до 180°С і цього цілком достатньо.  Так само вимірюється температура впродовж всього часу полімеризації та прослідковується чи досягає коливання більше 15°С.

Вимір №3

За попередніми ж принципами дослідити різницю температурних показників на одному підвісі. Маленька підказка щодо ідеальної температури для тої чи іншої печі – зазвичай виробник якісної фарби точно вкаже показники та всі нюанси налаштування обладнання. Тому не читати інструкції в цьому випадку – фатальна помилка. Адже якщо необхідна температура для плавлення фарби зазначена під 200°С, а піч дає збої і не дотягує до 175°С в силу своїх коливань, то ймовірність того, що фарба зчепиться з поверхнею буде наднизька. Погана адгезія – джерело страшних дефектів. 

Вимір №4

За аналогією проводимо вимір зліва від розміщених виробів, по лівій стінці печі. Таким чином нам вдасться прослідкувати, на яких датчиках температура була більш-менш стабільною, а отже де система працює добре, а в чому може бути збій.

Корекція несправностей

Якщо вам вдалось дослідити помилки полімерної печі та чітко визначити, яка ділянка спотворює покриття – кроки будуть наступні: 

  • По-перше, в налаштуваннях печі полімеризації часто є функція встановлення допустимої похибки. Вона не повинна перевищувати 15°С. Перевірте, можливо у вашої печі є свої плани на коливання температурних показників, та відкорегуйте значення. 
  • По-друге, треба допрацювати фальшпідлогу, таким чином температура швидше і якісніше розподілятиметься по всій поверхні та не буде різких перепадів ані між ділянками, ні між загальним значенням впродовж часу полімеризації. 

За умови виконання регулярних обстежень, ви зможете контролювати причини неякісної адгезії та сприяти створенню якіснішого та надійнішого покриття. 


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *