Автомобільні диски вже дуже давно почали фарбувати порошковою фарбою. І поки кращої альтернативи цьому матеріалу не знайшлося. Тому що тільки порошкове покриття може зробити диски максимально стійкими до перепадів температури, впливу вологи, сонця, реагентів, якими посипають дороги взимку, а також ударів, подряпин і потертостей.
Ці переваги дозволяють дискам мати нормальний зовнішній вигляд навіть при постійній експлуатації в складних умовах.
Але порошкове фарбування дуже сильно відрізняється від нанесення традиційних рідких лакофарбових матеріалів. Для нього необхідно спеціальне устаткування. Тобто самостійно вдома так пофарбувати автомобільні диски не вийти.
Великі майстерні можуть собі дозволити виділити ціле приміщення під лінію порошкового фарбування автомобільних дисків. І якщо у майстерні великий потік клієнтів, це виправдано й швидко окупається.
У невеликих же майстерень можна просто відокремити невелику ділянку основного приміщення, трохи його відгородити та встановити там малогабаритне обладнання.
Порошкове фарбування відбувається в кілька етапів: підготовка виробу, фарбування та запікання. Під кожен етап необхідно своє обладнання.
Це головний етап в порошковому фарбуванні. Від якості підготовки виробу залежить наскільки рівномірно і міцно порошок осяде на поверхні.
Під час підготовки з виробу прибирають масла, пил, стару фарбу, іржу та інші забруднення. Поверхня знежирюється та повністю висушується.
Для підготовчого етапу на ділянці порошкового фарбування повинні бути піскоструй, спеціальні ванни для попередньої обробки та сушильна камера.
Суть порошкового покриття полягає в електризації частинок фарби, які осідають на виробу, завдяки впливу електричного поля.
Тому для нанесення порошку необхідна спеціальна камера напилення та пістолет-розпилювач.
Виріб підвішується в камері й отримує заряд. Пістолет розпилює фарбу та надає частинкам порошку протилежний заряд. Таким чином фарба “примагнічується” до виробу. Тому звичайні розпилювачі або пульверизатори для цього не підходять.
Розпилювачі бувають трібостатичними та електростатичними. Перші заряджають частинки шляхом тертя, другі – підключаються до мережі та заряджають порошок примусово. Трібостатику, в основному, використовують для фарбування виробів складних форм, сама процедура фарбування з ними досить тривала. Електростатика працює швидше, але ними зручно фарбувати вироби простої форми.
Частинки фарби, що не осіли відразу на поверхні, проходять фільтрацію і можуть бути використані повторно. Таким чином порошкове фарбування стає дуже економічним і практично безвідходним.
Запікання, або полімеризація, порошкової фарби відбувається в печі полімеризації.
Виріб з нанесеною на нього фарбою залишають в печі на 10-30 хвилин. За цей час порошок розплавляється, утворює плівку і твердне.
Як правило, для фарбування автомобільних дисків використовуються компактні печі. У них одночасно можна фарбувати від 4 дисків.
Після запікання в печі полімеризації, диски відразу можна монтувати на автомобіль.